визір
ВИ́ЗІР, у, ч., діал.
1. Те саме, що по́гляд 1.
Цього разу впадав у визір старого бiльше жовтий колiр, чув вiн дух тлiлих бур'янiв, втомленої землi й першого осiннього листя (Валерій Шевчук).
2. Те саме, що вікно́.
Дивитися у визір.
Словник української мови (СУМ-20)