визір
I. Ви́зір, -ру
м.
1) Видъ; взглядъ. Вх. Уг. 230. Употреб. въ выраженіи: на визір — на взглядъ, для виду, видимости. Аби був на визір. Мнж. 186.
2) Окно. Острожск. у. Слов. Д. Эварн.
---------------
II. Ви́зір, -ра
м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.
Словник української мови Грінченка