виказка
ВИ́КАЗКА, и, ж., рідко
Документ, посвідчення особи.
Данило розгорнув .. прим'ятий папiрець, на ньому великими лiтерами було надруковано: “Особиста виказка. Громадянин Харитон Заїка має право мешкання у селi Жовнино. Шеф-комендант Короїд” (М. Стельмах);
Виказка залізничників надавала їм можливість користуватися правом на пільговий проїзд залізницею (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)