викид
ВИ́КИД, у, ч.
Дія за знач. ви́кинути 7.
Невже ранком 26 квітня ще не відомі були рівні радіації, що стрімко зростали внаслідок викиду палива з ЧАЕС? (Ю. Щербак);
Комети є продуктами викидів із поверхні планетних тіл (з наук.-попул. літ.);
Газовиділення й викиди – найпідступніші вороги шахтарів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)