викидайло

ВИКИДА́ЙЛО, а, ч., розм.

Працівник у шинку, будинку розпусти і т. ін., який виводить, виштовхує п'яних.

Вітала там їх кругла паніматка, Співала скрипка “Добрий вечір” їм, – І навіть викидайло Гарасим До паничів прихильно усміхався (М. Рильський);

Я наївно вважав, що часи м'язистих викидайл залишилися в 90-х роках минулого століття (з газ.).

Значення в інших словниках

1. викидайло — викида́йло іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. викидайло — -а, ч., розм. 1》 заст. Про служника в шинку, будинку розпусти, який виводив, виштовхував п'яних. 2》 Охоронець у нічних клубах, ресторанах тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викидайло — викида́йло вул. портьєр у ресторані (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. викидайло — А, ч. Охоронець. Заходжу я туди, а там такий викидайло на дверях. Фіг пустить без запрошення.  Словник сучасного українського сленгу
5. викидайло — (-а) с. і ч.; мол., жрм. Швейцар у ресторані, барі; охоронець на дискотеці. Хоч за інструкцією, вочевидь, уже давно мала б покликати викидайла (Л. Кононович, Я, зомбі); У бар входить здоровань і запитує бармена: — Вам викидайли потрібні? (ВЗ, 8.08.2000). БСРЖ, 117; ПСУМС, 13.  Словник жарґонної лексики української мови
6. викидайло — див. сильний  Словник синонімів Вусика
7. викидайло — ВИКИДА́ЙЛО, а, ч., розм., заст. Про служника в шинку, будинку розпусти, який виводив, виштовхував п’яних. Вітала там їх кругла паніматка, Співала скрипка "Добрий вечір" їм, — І навіть викидайло Гарасим До паничів прихильно усміхався (Рильський, II, 1956, 38).  Словник української мови в 11 томах