викидайло
(-а) с. і ч.; мол., жрм. Швейцар у ресторані, барі; охоронець на дискотеці. Хоч за інструкцією, вочевидь, уже давно мала б покликати викидайла (Л. Кононович, Я, зомбі); У бар входить здоровань і запитує бармена: — Вам викидайли потрібні? (ВЗ, 8.08.2000). БСРЖ, 117; ПСУМС, 13.
Короткий словник жарґонної лексики української мови