Значення в інших словниках
-
викидайло —
викида́йло іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
викидайло —
-а, ч., розм. 1》 заст. Про служника в шинку, будинку розпусти, який виводив, виштовхував п'яних. 2》 Охоронець у нічних клубах, ресторанах тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
викидайло —
ВИКИДА́ЙЛО, а, ч., розм. Працівник у шинку, будинку розпусти і т. ін., який виводить, виштовхує п'яних. Вітала там їх кругла паніматка, Співала скрипка “Добрий вечір” їм, – І навіть викидайло Гарасим До паничів прихильно усміхався (М.
Словник української мови у 20 томах
-
викидайло —
викида́йло вул. портьєр у ресторані (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
викидайло —
А, ч. Охоронець. Заходжу я туди, а там такий викидайло на дверях. Фіг пустить без запрошення.
Словник сучасного українського сленгу
-
викидайло —
(-а) с. і ч.; мол., жрм. Швейцар у ресторані, барі; охоронець на дискотеці. Хоч за інструкцією, вочевидь, уже давно мала б покликати викидайла (Л. Кононович, Я, зомбі); У бар входить здоровань і запитує бармена: — Вам викидайли потрібні? (ВЗ, 8.08.2000). БСРЖ, 117; ПСУМС, 13.
Словник жарґонної лексики української мови
-
викидайло —
ВИКИДА́ЙЛО, а, ч., розм., заст. Про служника в шинку, будинку розпусти, який виводив, виштовхував п’яних. Вітала там їх кругла паніматка, Співала скрипка "Добрий вечір" їм, — І навіть викидайло Гарасим До паничів прихильно усміхався (Рильський, II, 1956, 38).
Словник української мови в 11 томах