викинений
ВИ́КИНЕНИЙ, ВИ́КИНУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́кинути 1.
Чути було вигуки, оклики, тріск ламаних меблів, розпучливий брязкіт фортеп'яно, викиненого через вікно (І. Франко);
Валялись галузки, уламки дощок, викинуті на берег повінню (М. Коцюбинський);
// ви́кинено, ви́кинуто, безос. пред.
В той час викинуто з вагонного вікна паперовий жмут (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)