викинений
ВИ́КИНЕНИЙ, ВИ́КИНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кинути 1.
Чути було вигуки, оклики, тріск ламаних меблів, розпучливий брязкіт фортеп’яно, викиненого через вікно (Фр., VI, 1951, 155);
Валялись галузки, уламки дощок, викинуті на берег повінню (Коцюб., І, 1955, 354).
Словник української мови (СУМ-11)