викладачка

ВИКЛАДА́ЧКА, и, ж.

Жін. до виклада́ч.

Тільки-но Сергій рушив з місця, як назустріч трапилась його колишня вчителька, викладачка математики в середній школі (О. Гуреїв);

Коли випаде так, що під час занять з дівчатами буде Віра Костянтинівна, улюблена викладачка, то юні медички свою увагу більше віддаватимуть їй (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. викладачка — виклада́чка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. викладачка — -и, розм. Жін. до викладач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викладачка — ВИКЛАДА́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до виклада́ч. Тільки-но Сергій рушив з місця, як назустріч трапилась його колишня вчителька, викладачка математики в середній школі (Гур., Друзі.., 1959, 29).  Словник української мови в 11 томах