виклеювати
ВИКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КЛЕЇТИ, ею, еїш, док., що.
1. Клеїти що-небудь з усіх боків або в певній кількості.
– Є в селі, – думали вони, якась людина, що дістає їх [листівки] і виклеює, виклеює, виклеює (С. Скляренко).
2. Виготовляти що-небудь за допомогою склеювання або наклеювання.
Коли ж влітку у вихідні дні спинявся поблизу човен з веселою ватагою городян, господар хатини зачинявся у колишньому хлівці, а нині майстерні, де з різноколірної соломи виклеював на чорному картоні невеличкі картинки (із журн.);
Ми розпалювали комин і виклеювали фігурки різних тваринок (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)