виключати
ВИКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛЮЧИТИ, чу, чиш, док.
1. кого, що. Усувати зі складу чого-небудь, позбавлятися чогось.
Щодо щастя свого, задоволення, то, ведучи розмову про них, я виключив зі свого лексикону займенники “я”, “моє”, “мені”, а почав уживати “ми”, “наше”, “нам”... (М. Коцюбинський);
Правильне поєднання механізованих і хімічних заходів боротьби з бур'янами дає змогу повністю виключити ручну працю у догляді за посівами кукурудзи (із журн.);
// Виводити зі складу якоїсь організації, колективу, позбавляти права вчитися в навчальному закладі.
Тепер губернатор напевне вижене з служби, а директор виключить Дорю [з гімназії] (М. Коцюбинський);
Тато ходив як хмара: Федька виключили з духовної семінарії (А. Дімаров);
Член виробничого кооперативу, якого виключили з кооперативу, має право на одержання паю та інших виплат, установлених статутом кооперативу (з мови документів).
2. що. Робити неможливим що-небудь, не допускати наявності чогось за даних умов.
Тисячі несподіванок у цій дивовижній трагікомедії виключали свідомість (Іван Ле);
Людина нічого не повинна боятися. Вона може усвідомлювати ризик і виключати його (з наук.-попул. літ.).
3. що, рідко. Вимикати (прилади, механізми).
Виходячи з дому, не забувайте виключати газ! (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)