Словник української мови у 20 томах

виключати

ВИКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛЮЧИТИ, чу, чиш, док.

1. кого, що. Усувати зі складу чого-небудь, позбавлятися чогось.

Щодо щастя свого, задоволення, то, ведучи розмову про них, я виключив зі свого лексикону займенники “я”, “моє”, “мені”, а почав уживати “ми”, “наше”, “нам”... (М. Коцюбинський);

Правильне поєднання механізованих і хімічних заходів боротьби з бур'янами дає змогу повністю виключити ручну працю у догляді за посівами кукурудзи (із журн.);

// Виводити зі складу якоїсь організації, колективу, позбавляти права вчитися в навчальному закладі.

Тепер губернатор напевне вижене з служби, а директор виключить Дорю [з гімназії] (М. Коцюбинський);

Тато ходив як хмара: Федька виключили з духовної семінарії (А. Дімаров);

Член виробничого кооперативу, якого виключили з кооперативу, має право на одержання паю та інших виплат, установлених статутом кооперативу (з мови документів).

2. що. Робити неможливим що-небудь, не допускати наявності чогось за даних умов.

Тисячі несподіванок у цій дивовижній трагікомедії виключали свідомість (Іван Ле);

Людина нічого не повинна боятися. Вона може усвідомлювати ризик і виключати його (з наук.-попул. літ.).

3. що, рідко. Вимикати (прилади, механізми).

Виходячи з дому, не забувайте виключати газ! (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виключати — виключа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виключати — (чвари) усувати; (зі школи) виганяти; (з громади) виводити, відлучати від; (зі списку) викреслювати; (думку) не припускати чого; (мотор) вимикати, вилучати, заглушати; ЖРҐ. забивати памороки; док. ВИКЛЮЧИТИ, ок. вичистити.  Словник синонімів Караванського
  3. виключати — [виекл'учатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
  4. виключати — -аю, -аєш, недок., виключити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Усувати зі складу чого-небудь, позбавлятися чогось. || Виводити зі складу якоїсь організації, колективу, позбавляти права вчитися в навчальному закладі. 2》 тільки недок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виключати — 1. вилучати, вилучити, повилучати, вимикати, вимкнути, повимикати 2. див. елімінувати, видаляти  Словник чужослів Павло Штепа
  6. виключати — ВИКРЕ́СЛЮВАТИ (закреслюючи, вилучати слово, рядок, уривок, прізвище тощо з тексту, зі списку та ін.), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВИКИДА́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, УСУВА́ТИ, ВИМА́ЗУВАТИ розм. рідко. — Док.: ви́креслити, ви́ключити, ви́кинути, ви́пустити, усу́нути, ви́мазати.  Словник синонімів української мови
  7. виключати — ВИКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛЮЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Усувати із складу чого-небудь, позбавлятися чогось. Щодо щастя свого, задоволення, то, ведучи розмову про них, я виключив зі свого лексикону займенники: "я", "моє", "мені"...  Словник української мови в 11 томах