виключати

(чвари) усувати; (зі школи) виганяти; (з громади) виводити, відлучати від; (зі списку) викреслювати; (думку) не припускати чого; (мотор) вимикати, вилучати, заглушати; ЖРҐ. забивати памороки; док. ВИКЛЮЧИТИ, ок. вичистити.

Значення в інших словниках

1. виключати — виключа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виключати — [виекл'учатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
3. виключати — -аю, -аєш, недок., виключити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Усувати зі складу чого-небудь, позбавлятися чогось. || Виводити зі складу якоїсь організації, колективу, позбавляти права вчитися в навчальному закладі. 2》 тільки недок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виключати — 1. вилучати, вилучити, повилучати, вимикати, вимкнути, повимикати 2. див. елімінувати, видаляти  Словник чужослів Павло Штепа
5. виключати — ВИКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛЮЧИТИ, чу, чиш, док. 1. кого, що. Усувати зі складу чого-небудь, позбавлятися чогось. Щодо щастя свого, задоволення, то, ведучи розмову про них, я виключив зі свого лексикону займенники “я”, “моє”, “мені”...  Словник української мови у 20 томах
6. виключати — ВИКРЕ́СЛЮВАТИ (закреслюючи, вилучати слово, рядок, уривок, прізвище тощо з тексту, зі списку та ін.), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВИКИДА́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, УСУВА́ТИ, ВИМА́ЗУВАТИ розм. рідко. — Док.: ви́креслити, ви́ключити, ви́кинути, ви́пустити, усу́нути, ви́мазати.  Словник синонімів української мови
7. виключати — ВИКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛЮЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Усувати із складу чого-небудь, позбавлятися чогось. Щодо щастя свого, задоволення, то, ведучи розмову про них, я виключив зі свого лексикону займенники: "я", "моє", "мені"...  Словник української мови в 11 томах