викликувати

ВИКЛИКАТИ (кого) кликати; (гнів) будити, збуджувати; (крах) спричиняти, призводити <�причинятися> до; (на що) провокувати.

Значення в інших словниках

1. викликувати — викли́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. викликувати — див. викликати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викликувати — ВИКЛИ́КУВАТИ див. виклика́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. викликувати — див. кликати  Словник синонімів Вусика
5. викликувати — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
6. викликувати — ВИКЛИ́КУВАТИ див. виклика́ти.  Словник української мови в 11 томах