викомпонувати

ВИ́КОМПОНУВАТИ, ую, уєш, док., що, заст.

Створити, придумати що-небудь.

Про що іншому і згадати страшно, те низовець, сидячи над широким морем-лиманом, викомпонує, вимізкує і вже хіба лусне, а не покине своєї гадки (П. Куліш);

Ваші заміри не тілько зберегти навіки-вічні голоси народних пісень, а на основі того народного співу викомпонувати інші пісні, – щиро народні по духу (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. викомпонувати — ви́компонувати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. викомпонувати — -ую, -уєш, док., перех., заст. Створити який-небудь твір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викомпонувати — ВИ́КОМПОНУВАТИ, ую, уєш, док., перех., заст. Створити який-небудь твір. Ваші заміри не тілько зберегти на віки вічні голоси народних пісень, а на основі того народного співу викомпонувати інші пісні, — щиро народні по духу (Мирний, V, 1955, 372).  Словник української мови в 11 томах
4. викомпонувати — Ви́компонувати, -ную, -єш гл. Выдумать, придумать. Про що иншому і згадать страшно, те низовець.... викомпонує, вимізкує. К. ЧР. 137.  Словник української мови Грінченка