викомпонувати
ВИ́КОМПОНУВАТИ, ую, уєш, док., що, заст.
Створити, придумати що-небудь.
Про що іншому і згадати страшно, те низовець, сидячи над широким морем-лиманом, викомпонує, вимізкує і вже хіба лусне, а не покине своєї гадки (П. Куліш);
Ваші заміри не тілько зберегти навіки-вічні голоси народних пісень, а на основі того народного співу викомпонувати інші пісні, – щиро народні по духу (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викомпонувати — ви́компонувати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- викомпонувати — -ую, -уєш, док., перех., заст. Створити який-небудь твір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викомпонувати — ВИ́КОМПОНУВАТИ, ую, уєш, док., перех., заст. Створити який-небудь твір. Ваші заміри не тілько зберегти на віки вічні голоси народних пісень, а на основі того народного співу викомпонувати інші пісні, — щиро народні по духу (Мирний, V, 1955, 372). Словник української мови в 11 томах
- викомпонувати — Ви́компонувати, -ную, -єш гл. Выдумать, придумать. Про що иншому і згадать страшно, те низовець.... викомпонує, вимізкує. К. ЧР. 137. Словник української мови Грінченка