виконувати
ВИКО́НУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОНАТИ, аю, аєш, док., що.
1. Здійснювати що-небудь, реалізувати завдання, наказ, задум і т. ін., проводити в життя.
Написане не вдовольняє мене, .. треба б краще обробляти й виконувати речі, бо важна не кількість, а якість (М. Коцюбинський);
Гриша був чудесний хлопець і гарний працівник, він .. виконував план без натуги (Ю. Яновський);
Він [Михайло Васильович] у мене ніколи нічого не просив.., значить, моє діло виконати своє бажання так чи інакше (Леся Українка);
Наказ виконали. Глибинними бомбами підводний човен потоплений (В. Кучер).
2. Відтворювати для слухачів або глядачів який-небудь твір (музичний, літературний і т. ін.) або грати певну роль у театральній виставі, кінофільмі і т. ін.
Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх про різні події (З. Тулуб);
– Це ж вона виконує пісню “Віють вітри” (І. Пільгук).
Словник української мови (СУМ-20)