1. Словник української мови у 20 томах

виконувати

ВИКО́НУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОНАТИ, аю, аєш, док., що.

1. Здійснювати що-небудь, реалізувати завдання, наказ, задум і т. ін., проводити в життя.

Написане не вдовольняє мене, .. треба б краще обробляти й виконувати речі, бо важна не кількість, а якість (М. Коцюбинський);

Гриша був чудесний хлопець і гарний працівник, він .. виконував план без натуги (Ю. Яновський);

Він [Михайло Васильович] у мене ніколи нічого не просив.., значить, моє діло виконати своє бажання так чи інакше (Леся Українка);

Наказ виконали. Глибинними бомбами підводний човен потоплений (В. Кучер).

2. Відтворювати для слухачів або глядачів який-небудь твір (музичний, літературний і т. ін.) або грати певну роль у театральній виставі, кінофільмі і т. ін.

Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх про різні події (З. Тулуб);

– Це ж вона виконує пісню “Віють вітри” (І. Пільгук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виконувати — (робити щось із запропонованого) здійснювати, реалізувати, втілювати (в життя), уроч. звершувати. Словник синонімів Полюги
  2. виконувати — вико́нувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виконувати — Здійснювати, реалізувати, г. поповнювати; (службу) справляти; (вправи) робити; (волю) чинити; (ролю) грати, (арію) співати, (танець) танцювати. Словник синонімів Караванського
  4. виконувати — -ую, -уєш, недок., виконати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Здійснювати що-небудь, реалізувати завдання, наказ, задум і т. ін., проводити в життя. 2》 Відтворювати для слухачів або глядачів який-небудь твір (музичний, літературний і т. ін.). Виконувати роль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виконувати — Здійснювати, справляти Словник синонімів Вусика
  6. виконувати — ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи). Словник синонімів української мови
  7. виконувати — Вико́нувати, -ную, -нуєш, -нують Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. виконувати — ВИКО́НУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОНАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Здійснювати що-небудь, реалізувати завдання, наказ, задум і т. ін., проводити в життя. Написане не вдовольняє мене,.. Словник української мови в 11 томах
  9. виконувати — Виконувати, -ную, -єш сов. в. виконати, -наю, -єш, гл. Исполнять, исполнить, привести въ исполненіе. Се твоє бажання виконаємо. К. (О. 1861. III. 6). — присягу. Присягнуть. Котл. Н. П. 344. Уся старшина присягу виконала Сомкові на послушенство в ринковій церкві Ичанській. К. ЧР. 304. Словник української мови Грінченка