виконувати
ВИКО́НУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОНАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Здійснювати що-небудь, реалізувати завдання, наказ, задум і т. ін., проводити в життя.
Написане не вдовольняє мене,.. треба б краще обробляти й виконувати речі, бо важна не кількість, а якість (Коцюб., III, 1956, 422);
Гриша був чудесний хлопець і гарний працівник, він.. виконував план без натуги (Ю. Янов., І, 1958, 501);
Він у мене ніколи нічого не просив.., значить, моє діло виконати своє бажання так чи інакше (Л. Укр., V, 1956, 314);
Наказ виконали. Глибинними бомбами підводний човен потоплений (Кучер, Чорноморці, 1956, 232).
2. Відтворювати для слухачів або глядачів який-небудь твір (музичний, літературний і т. ін.).
Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх про різні події (Тулуб, Людолови, І, 1957, 343);
Виконувати роль.
Значення в інших словниках
- виконувати — (робити щось із запропонованого) здійснювати, реалізувати, втілювати (в життя), уроч. звершувати. Словник синонімів Полюги
- виконувати — вико́нувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виконувати — Здійснювати, реалізувати, г. поповнювати; (службу) справляти; (вправи) робити; (волю) чинити; (ролю) грати, (арію) співати, (танець) танцювати. Словник синонімів Караванського
- виконувати — -ую, -уєш, недок., виконати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Здійснювати що-небудь, реалізувати завдання, наказ, задум і т. ін., проводити в життя. 2》 Відтворювати для слухачів або глядачів який-небудь твір (музичний, літературний і т. ін.). Виконувати роль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виконувати — ВИКО́НУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОНАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Здійснювати що-небудь, реалізувати завдання, наказ, задум і т. ін., проводити в життя. Написане не вдовольняє мене, .. Словник української мови у 20 томах
- виконувати — Здійснювати, справляти Словник синонімів Вусика
- виконувати — ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи). Словник синонімів української мови
- виконувати — Вико́нувати, -ную, -нуєш, -нують Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виконувати — Виконувати, -ную, -єш сов. в. виконати, -наю, -єш, гл. Исполнять, исполнить, привести въ исполненіе. Се твоє бажання виконаємо. К. (О. 1861. III. 6). — присягу. Присягнуть. Котл. Н. П. 344. Уся старшина присягу виконала Сомкові на послушенство в ринковій церкві Ичанській. К. ЧР. 304. Словник української мови Грінченка