виконувати

ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи). — Док.: ви́конати, здійсни́ти, реалізува́ти, вті́лити, доверши́ти, відбу́ти, ви́робити, ви́тягти розм. ви́тягнути розм. Він чітко виконував усі накази й команди коло гармат (В. Кучер); Лишившись сама, Шаукен відчула себе повновладною господинею й почала потроху здійснювати свої таємні плани (З. Тулуб); (Огнєв:) Я пропоную реалізувати цю операцію (О. Корнійчук); Треба тільки врахувати, як практично втілити цікаві домисли Нерчина (Н. Рибак); — Де ж ти бачив, щоби хто на світі довершив якого.. діла без упертості..? (І. Франко); Ярослава покликано відбувати військову службу (П. Колесник); — Неси, Максиме, службу справно, — сказав Карагач (М. Зарудний); Записав бригадир, скільки хто за сьогодні виробив (А. Головко); Окремі бригади можуть брати такі зобов'язання, але цех такого плану не витягне (В. Собко). — Пор. 1. зді́йснювати.

ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ, МУЗИКУВА́ТИ без додатка (перев. для розваги); ВИКО́НУВАТИ що, з кого (певний музичний твір для слухачів); НАГРАВА́ТИ на чому, що, чого й без додатка (тихо або одноманітно, недбало); ЦИГИ́КАТИ на чому й без додатка, розм. (невміло, одноманітно); ТНУ́ТИ, ТЯ́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ЗАТИНА́ТИ розм., ШКВА́РИТИ розм., НАШКВА́РЮВАТИ розм., РІ́ЗАТИ розм., НАРІ́ЗУВАТИ (НАРІЗА́ТИ) розм. (на чому, що, чого й без додатка — перев. швидко, із запалом); БРЕ́НЬКАТИ розм., БРЕНЬКОТА́ТИ підсил. розм., БРЕНЬКОТІ́ТИ підсил. розм., БРИ́НЬКАТИ розм., БРИНЬЧА́ТИ розм. (на чому й без додатка — невміло або недбало — на струнному щипковому інструменті, на роялі тощо); ТРИНДИ́КАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. (на чому й без додатка — невміло або недбало — на щипковому інструменті); ТАРАБА́НИТИ розм., БАРАБА́НИТИ розм. (на чому й без додатка — невміло й голосно, перев. на роялі, піаніно); ТЕРЛИ́КАТИ (ТИРЛИ́КАТИ) ірон., зневажл. (на чому й без додатка — невміло, перев. на смичковому інструменті, гармонії тощо); ПИЛЯ́ТИ ірон., ПІЛІ́КАТИ ірон., ТІЛІ́КАТИ ірон. (на чому й без додатка — невміло, перев. на смичковому або щипковому інструменті). Сидить на могилі Козак старесенький, Як голубонько сивесенький, Та на бандурі грає-виграває (дума); Коли почав орать, так у сопілку не грать (прислів'я); Ще малим хлопцем він зробив маленьку скрипочку й сам вивчився грати козачка (І. Нечуй-Левицький); (Острожин:) Ви певне граєте новітніх композиторів? (Леся Українка); Дуже гарно грає (стара) з Шопена (М. Коцюбинський); — Я трохи граю (І. Нечуй-Левицький); Запорожець, підгорнувши ноги, виграє на бандурі (О. Стороженко); Грали (приятелі) в преферанс, часом і музичили собі (Іван Іванович непогано грав на скрипці) (М. Рильський); Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх (З. Тулуб); — Ви ж чули, як він Шопена виконував, скільки вклав душі! (О. Гончар); Онися.. награвала на гітарі якийсь романс (І. Нечуй-Левицький); Баяніст награє польки (А. Головко); Дід Корнійко цигикав та й цигикав на облізлій скрипочці, не знаючи впину, не чуючи втоми (Ю. Яновський); А в коршмі так ріжуть шпарко, на цимбалах тнуть цигани (П. Грабовський); Витинають троїсті веселої-веселої (В. Речмедін); Бандура горлиці бриньчала, Сопілка зуба затинала (І. Котляревський); (Катерина:) А цей ваш друг добре шкварить на гітарі! (О. Корнійчук); Нашкварювати на гармоні; Парубок, зсунувши набік картуза, нарізував на гармонії гопака (Г. Коцюба); Невміло бренькала (Марія Іванівна) на гітарі (Є. Кравченко); Та на цей раз, ненароком загравши, бриньчав Мамай сумно (О. Ільченко); "Гришка триндикає..." — подумав Гандзюк. Справді, на Василевій балалайці — усі знали — грав сьогодні найменший брат його (Г. Косинка); Він увесь вечір тарабанив полечки, вальси.. на розладнаному піаніно (Л. Первомайський); (Товстоліс:) У мене хворі. А він цілі дні барабанив на роялі (І. Кочерга); Сам я трошки терликав на скрипці (М. Кропивницький); Кривобокий скрипаль щось пиляв на скрипці, а його партнер акомпанував йому на старому розбитому роялі (П. Колесник); Платон.. пілікає на скрипці, Ліда сміється (О. Корнійчук); Бубонові підспівувала.. балалайка: вона тілікала тонким голосом і, здавалося, не в силі була заглушити голосні удари бубна (Г. Косинка).

ГРА́ТИ (кого — створювати сценічний образ), ЗОБРАЖА́ТИ, ЗОБРА́ЖУВАТИ, ВИКО́НУВАТИ (перев. зі сл. роль). — Док.: зігра́ти, відігра́ти, зобрази́ти, ви́конати. Як живі стоять перед нами і Ваш Пенежка, і Ваш Бонавентура, і хитрий Виборний, і капосний Феноген, і багато, багато інших, кого тільки Вам не доводилось грати (Панас Мирний); Часто діти зображували героїв своїх улюблених книг — русалок, середньовічних лицарів чи персонажів народних казок (М. Олійник); (Юля:) Я наче знала, що мені доведеться виконувати роль Юлії, і сьогодні вночі повторювала її (З. Мороз).

ЗДІ́ЙСНЮВАТИ (проводити в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ) звичайно із сл. в життя, в дійсність, ВИКО́НУВАТИ, СПРА́ВДЖУВАТИ, ВЕРШИ́ТИ, ЗВЕ́РШУВАТИ, ЗВЕРША́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОВА́ДИТИ, ПРОРО́БЛЮВАТИ, ПРОРОБЛЯ́ТИ, ПРОВЕРТА́ТИ розм. (швидко, оперативно). — Док.: здійсни́ти, реалізува́ти, вті́лити (уті́лити), ви́конати, спра́вдити, зверши́ти, прове́сти, пророби́ти, проверну́ти. Шаукен відчула себе повновладною господинею і почала потроху здійснювати свої таємні плани (З. Тулуб); Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький); Моє діло виконати своє бажання так чи інакше (Леся Українка); Розвідниками щастя Їх люди нарекли, Бо справджувати мрію Дано найпершим їм — Топографам, гідрологам — Мандрівникам палким (М. Нагнибіда); Десь поруч, за спиною, хтось вершить свої злі умисли (Н. Рибак); Космічне рослинництво звершує свої перші кроки, стаючи зразком майбутньої технології вирощування рослин у штучних умовах (з журналу). — Пор. 1. вико́нувати.