викохування
ВИКО́ХУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вико́хувати.
Викохування цукрових буряків було для нього любісінькою справою – він знав усі таємниці вирощування цієї культури (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)ВИКО́ХУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вико́хувати.
Викохування цукрових буряків було для нього любісінькою справою – він знав усі таємниці вирощування цієї культури (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)