викошений
ВИ́КОШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́косити.
Додому повертались пізно, коли всі куріпчани, стомлені денною працею, спали в тісних і душних хатах. Спали неспокійно і уві сні когось лаяли за викошене сіно (М. Івченко);
Недавно викошені пастовні [пасовища] за півтора-два тижні знов укриваються густою – вуж не пролізе! – отавою (М. Олійник);
// ви́кошено, безос. пред.
Як доїхав до конюшинища (конюшину вже було викошено) – побачив оддалік табунець якихось великих птахів (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)