Словник української мови у 20 томах

викраювати

ВИКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КРАЯТИ, аю, аєш, док., що.

Ріжучи, краючи, відокремлювати частину від цілого або надавати певної форми чому-небудь; вирізати.

Дивуюсь Марині, що може викраювати кусник за кусником, декоративно укладати на тарілці і не скуштувати нічого з тих ласощів (Ірина Вільде);

На складі вишикувались деревини в чергу до пил, щоб .. викраяли з них жовті пахучі дошки (С. Чорнобривець).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. викраювати — викра́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. викраювати — -юю, -юєш, недок., викраяти, -аю, -аєш, док., перех. Ріжучи, краючи, відокремлювати частину від цілого або надавати певної форми чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викраювати — див. різати  Словник синонімів Вусика
  4. викраювати — ВИКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КРАЯТИ, аю, аєш, док., перех. Ріжучи, краючи, відокремлювати частину від цілого або надавати певної форми чому-небудь.  Словник української мови в 11 томах