викраяний
ВИ́КРАЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́краяти.
Сторож з Соколом, озброєні пожежними гаками, націлялися на зрадницьке червоне гасло, викраяне на стіні (Я. Качура);
* У порівн. Спершу блискучі сережки, а далі й дитяче личко, мов із паперу викраяне, прозоре й марне (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)