викраяний
ВИ́КРАЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́краяти.
Спершу блискучі сережки, а далі й дитяче личко, мов із паперу викраяне, прозоре й марне (Вас., Незібр. тв., 1941, 35).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́КРАЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́краяти.
Спершу блискучі сережки, а далі й дитяче личко, мов із паперу викраяне, прозоре й марне (Вас., Незібр. тв., 1941, 35).
Словник української мови (СУМ-11)