1. Словник української мови в 11 томах

викраяний

ВИ́КРАЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́краяти.

Спершу блискучі сережки, а далі й дитяче личко, мов із паперу викраяне, прозоре й марне (Вас., Незібр. тв., 1941, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викраяний — ви́краяний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. викраяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викраяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викраяний — ВИ́КРАЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́краяти. Сторож з Соколом, озброєні пожежними гаками, націлялися на зрадницьке червоне гасло, викраяне на стіні (Я. Качура); * У порівн. Спершу блискучі сережки, а далі й дитяче личко, мов із паперу викраяне, прозоре й марне (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах