1. Словник української мови в 11 томах

викраювати

ВИКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КРАЯТИ, аю, аєш, док., перех. Ріжучи, краючи, відокремлювати частину від цілого або надавати певної форми чому-небудь.

Дивуюсь Марині, що може викраювати кусник за кусником, декоративно укладати на тарілці і не скуштувати нічого з тих ласощів (Вільде, Сестри.., 1958, 305);

На складі вишикувались деревини в чергу до пил, щоб рамові викраяли з них жовті пахучі дошки (Чорн., Визвол. земля, 1950, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викраювати — викра́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викраювати — -юю, -юєш, недок., викраяти, -аю, -аєш, док., перех. Ріжучи, краючи, відокремлювати частину від цілого або надавати певної форми чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викраювати — ВИКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КРАЯТИ, аю, аєш, док., що. Ріжучи, краючи, відокремлювати частину від цілого або надавати певної форми чому-небудь; вирізати. Словник української мови у 20 томах
  4. викраювати — див. різати Словник синонімів Вусика