викрешуватися
ВИКРЕ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КРЕСАТИСЯ, ешеться, док.
1. З'являтися від ударяння кресалом або металевим предметом по кременю, каменю, залізу (про іскри, вогонь).
Брама замкова вже стояла отвором, глухо задуднів дерев'яний міст під копитами, викресалися іскри підковами на веронському камені (П. Загребельний).
2. перен. Раптово з'являтися, виникати.
Здавалося, що коси ось-ось спалахнуть, займуться від того вогню, що викрешувався із-під її вій (Б. Харчук);
Аби тільки з погляду викресалась невеличка іскорка контакту (В. Винниченко);
Гонтар анi не ворухнувся, анi бровою не повiв, анi в оцi не викресалась iскорка протесту чи хвилювання (Р. Федорів).
3. тільки недок. Пас. до викре́шувати.
Вогонь викрешується кресалом.
Словник української мови (СУМ-20)