викривленість

ВИ́КРИВЛЕНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. ви́кривлений.

Викривленість стіни була помітною навіть неозброєним оком (з газ.);

Слід не тільки вимірювати розумові здібності, а й виявляти викривленість соціальних стосунків, породжену корупцією, мафією, простіше кажучи – кумівством, блатом, хабарництвом (із журн.).

Значення в інших словниках

1. викривленість — ви́кривленість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. викривленість — -ності, ж. Стан за знач. викривлений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викривленість — ВИ́КРИВЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. ви́кривлений.  Словник української мови в 11 томах