викришений

ВИ́КРИШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́кришити;

// Який викришився.

Батько, посміхаючись викришеними за юнацьких років од цинги зубами, казав: – Можливо, доню! (В. Домонтович);

На ріжучій частині зубила не повинно бути вм'ятих і викришених місць (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. викришений — ви́кришений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. викришений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викришити.  Великий тлумачний словник сучасної мови