викришений
ВИ́КРИШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́кришити;
// Який викришився.
Батько, посміхаючись викришеними за юнацьких років од цинги зубами, казав: – Можливо, доню! (В. Домонтович);
На ріжучій частині зубила не повинно бути вм'ятих і викришених місць (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викришений — ви́кришений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- викришений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викришити. Великий тлумачний словник сучасної мови