викришуватися
ВИКРИ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КРИШИТИСЯ, шиться, док.
Подрібнюючись на шматочки, крихти, випадати, руйнуватися.
У ті часи путящий, що не викришувався, олівець був цілим скарбом, тому його так берегла дітвора (М. Стельмах);
Переклав стiну в стайнi i шкодую: викришується, як немiшана глина (Р. Андріяшик);
Тут стояв кадовб [кадівб], видовбаний ще Йосьчиним дідом, дно його зотліло і викришилося, а колись це була надійна й містка посудина (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)