викруглювати
ВИКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш, ВИКРУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́КРУГЛИТИ, лю, лиш, док., що.
Надавати чому-небудь округлої форми (перев. про очі).
Хлопець квапився, напихав повен рот і трудно ковтав; викругляв очі, наче й сам дивувався, що все йому поки що сходить (І. Волошин);
Оверко злякано викруглив волові білки очей і обома руками охопив шапку з п'ятаком у денці (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)