викупаний

ВИ́КУПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́купати.

По покоях бігав шпіц Шуфітель, викупаний і вичесаний, біленький, як з вати (Б. Лепкий);

Коли Вутанька повернулася від сусідів, Данько, вже викупаний, у чистій батьковій сорочці, сидів біля столу (О. Гончар);

* Образно. Хіба ж тобі не дивне в нас Розніжене в воді і викупане небо? (П. Куліш);

// ви́купано, безос. пред.

Дівчинку викупано, покладено в ліжко, прикрито теплою ковдрою (В. Домонтович).

Значення в інших словниках

1. викупаний — ви́купаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. викупаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викупати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викупаний — ВИ́КУПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́купати. Коли Вутанька повернулася від сусідів, Данько, вже викупаний, у чистій батьковій сорочці, сидів біля столу (Гончар, Таврія.., 1957, 432).  Словник української мови в 11 томах