виламування
ВИЛА́МУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вила́мувати.
Для формування крони та догляду за нею використовують переважно два способи обрізування – проріджування та вкорочування пагонів, які поєднуються з такими допоміжними прийомами, як регулювання кутів нахилу гілок, прищипування і виламування пагонів та ін. (з навч. літ.);
Є на виставці також машина для виламування качанів із скошених стебел кукурудзи (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)