виламуватися

ВИЛА́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЛАМАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. розм. Виходити, вириватися кудись, звичайно ламаючи щось, долаючи перешкоди.

В цю мить короткий рев, скоріше стогін, і на галявину виламується другий ізюбр (І. Багряний);

Якiсь болючi уривчастi кадри вражень. Нiч розправи, кiнь, що виламується з палаючого сараю... (О. Гончар);

// перен. Переборюючи труднощі, перешкоди, звільнятися від чогось.

Обов'язок вдячності так був глибоко вкорінений у наших рицарських предків, що й Тугар Вовк не міг від нього виламатися (І. Франко).

2. тільки недок. Пас. до вила́мувати.

Щаблі виламувалися один за одним так, ніби їх хтось попідпилював (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. виламуватися — вила́муватися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виламуватися — -ується, недок. Пас. до виламувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виламуватися — Уюсь, -уєшся, недок. 1. Капризувати, затягувати здійснення чогось, набивати собі ціну. Виламуєтесь, як останкінська ковбаса перед телевізійною камерою (В. Дантенко). 2. Виклично, зухвало поводити себе, дратуючи цим інших.  Словник сучасного українського сленгу
4. виламуватися — див. чванитися  Словник синонімів Вусика
5. виламуватися — ВИЛА́МУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до вила́мувати.  Словник української мови в 11 томах