вилощений

ВИ́ЛОЩЕНИЙ, а, е.

Який має зовнішній лоск (див. лоск¹ 2).

Гришин-Алмазов ввійшов. Він був, як завжди, підтягнутий, ґречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Ю. Смолич);

Якесь недобре почуття підіймається в душі Дьяконова проти цих вилощених аташе (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. вилощений — (подібний до лиску) блискучий, глянсований.  Словник синонімів Полюги
2. вилощений — ви́лощений прикметник  Орфографічний словник української мови
3. вилощений — -а, -е. Який має зовнішній лиск.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вилощений — ВИ́ЛОЩЕНИЙ (про чию-небудь зовнішність — який має лиск), БЛИСКУ́ЧИЙ, ГЛЯНСО́ВАНИЙ. Він був, як завжди, підтягнутий, гречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Ю.  Словник синонімів української мови
5. вилощений — ВИ́ЛОЩЕНИЙ, а, е. Який має зовнішній лиск. Гришин-Алмазов ввійшов. Він був, як завжди, підтягнутий гречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Смолич, Світанок.., 1953, 155); Якесь недобре почуття підіймається в душі Дьяконова проти цих вилощених аташе (Гончар, Таврія.., 1957, 644).  Словник української мови в 11 томах