Словник української мови в 11 томах

вилощений

ВИ́ЛОЩЕНИЙ, а, е. Який має зовнішній лиск.

Гришин-Алмазов ввійшов. Він був, як завжди, підтягнутий гречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Смолич, Світанок.., 1953, 155);

Якесь недобре почуття підіймається в душі Дьяконова проти цих вилощених аташе (Гончар, Таврія.., 1957, 644).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вилощений — (подібний до лиску) блискучий, глянсований.  Словник синонімів Полюги
  2. вилощений — ви́лощений прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. вилощений — -а, -е. Який має зовнішній лиск.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вилощений — ВИ́ЛОЩЕНИЙ, а, е. Який має зовнішній лоск (див. лоск¹ 2). Гришин-Алмазов ввійшов. Він був, як завжди, підтягнутий, ґречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Ю. Смолич); Якесь недобре почуття підіймається в душі Дьяконова проти цих вилощених аташе (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  5. вилощений — ВИ́ЛОЩЕНИЙ (про чию-небудь зовнішність — який має лиск), БЛИСКУ́ЧИЙ, ГЛЯНСО́ВАНИЙ. Він був, як завжди, підтягнутий, гречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Ю.  Словник синонімів української мови