вилощений
ВИ́ЛОЩЕНИЙ, а, е. Який має зовнішній лиск.
Гришин-Алмазов ввійшов. Він був, як завжди, підтягнутий гречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Смолич, Світанок.., 1953, 155);
Якесь недобре почуття підіймається в душі Дьяконова проти цих вилощених аташе (Гончар, Таврія.., 1957, 644).
Словник української мови (СУМ-11)