Словник української мови у 20 томах

вилощувати

ВИЛО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛОЩИТИ, щу, щиш, док., що.

Робити блискучим, наводити зовнішній лоск (див. лоск¹).

Пара мовчазних натирачів вилощували паркет за всіма правилами свого майстерства (В. Підмогильний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вилощувати — вило́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вилощувати — див. вилощити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилощувати — див. полірувати  Словник чужослів Павло Штепа