вилугуваний
ВИ́ЛУГУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до ви́лугувати.
Перший період мочіння льону – бродіння вилугуваних водою речовин (з наук. літ.).
2. у знач. прикм. Такий, із якого вилугували або з якого вилугувалися певні речовини.
На півночі зони мішаних лісів і на півночі лісостепової зони формувались вилугувані чорноземи (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)