1. Словник української мови у 20 томах

вилугуваний

ВИ́ЛУГУВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ви́лугувати.

Перший період мочіння льону – бродіння вилугуваних водою речовин (з наук. літ.).

2. у знач. прикм. Такий, із якого вилугували або з якого вилугувалися певні речовини.

На півночі зони мішаних лісів і на півночі лісостепової зони формувались вилугувані чорноземи (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилугуваний — ви́лугуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вилугуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до вилуговувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилугуваний — ВИ́ЛУГУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лугувати. Вилугувані водою речовини. 2. у знач. прикм. Такий, з якого вилугували або з якого вилугувалися певні речовини. Фосфоритне борошно найкраще діє на кислих.. і вилугуваних чорноземах і осолоділих грунтах (Колг. енц., II, 1956, 653). Словник української мови в 11 томах