1. Орфографічний словник української мови

вилугуваний

ви́лугуваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилугуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до вилуговувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вилугуваний — ВИ́ЛУГУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́лугувати. Перший період мочіння льону – бродіння вилугуваних водою речовин (з наук. літ.). 2. у знач. прикм. Такий, із якого вилугували або з якого вилугувалися певні речовини. Словник української мови у 20 томах
  3. вилугуваний — ВИ́ЛУГУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лугувати. Вилугувані водою речовини. 2. у знач. прикм. Такий, з якого вилугували або з якого вилугувалися певні речовини. Фосфоритне борошно найкраще діє на кислих.. і вилугуваних чорноземах і осолоділих грунтах (Колг. енц., II, 1956, 653). Словник української мови в 11 томах