Словник української мови у 20 томах

вилуплювання

ВИЛУ́ПЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вилу́плюватися 1.

Проростання дерев, кільчення насіння, вилуплювання пташеняти з яєчка, плетення гнізда, схід і захід сонця, сірий дощ і сивий туман, кущі, дерева, квіти, гілля, стебла, коріння – усе говорило про неквап, про вічний спокій, про лагідь і приховану прекрасну силу (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вилуплювання — вилу́плювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. вилуплювання — -я, с. Дія за знач. вилуплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилуплювання — ВИЛУ́ПЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вилу́плюватися. Оббризкувати гусячі яйця найкраще під час вилуплювання [гусенят] (Соц. твар., 11, 1956, 42).  Словник української мови в 11 томах