вилучатися

ВИЛУЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́ЛУЧИТИСЯ, иться, док.

1. діал. Траплятися.

Чи вилучаються там у вас бенкети і танці? (Марко Вовчок);

// безос.

Одного разу, у дорозі, вилучилося мені заночувати на селі (Марко Вовчок).

2. тільки недок. Пас. до вилуча́ти.

Якщо з'являються принаймні два слова на позначення одного поняття, то дуже часто згодом якесь із них вилучається з обігу як зайве (з наук.-попул. літ.);

Податковий інспектор складає опис документів, що вилучаються, і під розписку вручає керівникові або бухгалтеру підприємства копії вказаних документів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вилучатися — вилуча́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вилучатися — -ається, недок., вилучитися, -иться, док. 1》 діал. Траплятися. || безос. 2》 тільки недок. Пас. до вилучати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вилучатися — ТРАПЛЯ́ТИСЯ (випадково виявлятися на чиємусь шляху, в якомусь місці), ЗУСТРІЧА́ТИСЯ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПОПАДА́ТИ, ПОДИ́БУВАТИСЯ розм., ПІДВЕРТА́ТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИСЯ розм., ТРАФЛЯ́ТИСЯ діал., ЛУЧА́ТИСЯ діал., ВИЛУЧА́ТИСЯ діал., ПОТРАПЛЯ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. вилучатися — ВИЛУЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́ЛУЧИТИСЯ, иться, док. 1. діал. Траплятися. Чи вилучаються там у вас бенкети і танці? (Вовчок, І, 1955, 378); // безос. Одного разу, у дорозі, вилучилося мені заночувати на селі (Вовчок, І, 1955, 345). 2. тільки недок. Пас. до вилуча́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. вилучатися — Вилучатися, -чаюся, -єшся гл. Держаться криво, имѣть искривленный спинной хребетъ. Чуб. IV. I.  Словник української мови Грінченка