1. Словник української мови у 20 томах

вилучатися

ВИЛУЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́ЛУЧИТИСЯ, иться, док.

1. діал. Траплятися.

Чи вилучаються там у вас бенкети і танці? (Марко Вовчок);

// безос.

Одного разу, у дорозі, вилучилося мені заночувати на селі (Марко Вовчок).

2. тільки недок. Пас. до вилуча́ти.

Якщо з'являються принаймні два слова на позначення одного поняття, то дуже часто згодом якесь із них вилучається з обігу як зайве (з наук.-попул. літ.);

Податковий інспектор складає опис документів, що вилучаються, і під розписку вручає керівникові або бухгалтеру підприємства копії вказаних документів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилучатися — вилуча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилучатися — -ається, недок., вилучитися, -иться, док. 1》 діал. Траплятися. || безос. 2》 тільки недок. Пас. до вилучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилучатися — ТРАПЛЯ́ТИСЯ (випадково виявлятися на чиємусь шляху, в якомусь місці), ЗУСТРІЧА́ТИСЯ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПОПАДА́ТИ, ПОДИ́БУВАТИСЯ розм., ПІДВЕРТА́ТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИСЯ розм., ТРАФЛЯ́ТИСЯ діал., ЛУЧА́ТИСЯ діал., ВИЛУЧА́ТИСЯ діал., ПОТРАПЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. вилучатися — ВИЛУЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́ЛУЧИТИСЯ, иться, док. 1. діал. Траплятися. Чи вилучаються там у вас бенкети і танці? (Вовчок, І, 1955, 378); // безос. Одного разу, у дорозі, вилучилося мені заночувати на селі (Вовчок, І, 1955, 345). 2. тільки недок. Пас. до вилуча́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. вилучатися — Вилучатися, -чаюся, -єшся гл. Держаться криво, имѣть искривленный спинной хребетъ. Чуб. IV. I. Словник української мови Грінченка