виліковувати
ВИЛІКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛІКУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.
1. Лікуючи, позбавляти когось хвороби, недуги; робити здоровим.
То ж його професія – виліковувати хворих (Н. Рибак);
Із часом масове захоплення звіробоєм як рослиною, що виліковує всі хвороби, призвело до перебільшення його лікувальних властивостей (з наук.-попул. літ.);
– Щоб вилікувати хворобу, треба дійти її причини (І. Франко);
Мати зробила Старикову перев'язку і вилікувала його (Л. Смілянський).
2. перев. док., перен. Позбавляти, звільняти, відучувати від чого-небудь.
– Вірно, саме життя виправить її характер і вилікує її роздуте честолюбство (О. Донченко);
– Так я тебе навчу культури, душа твоя лягава!.. Я тебе вилікую... (І. Багряний);
Інна вважає, що саме в ті дні з'явився у Віктора комплекс неповноцінності. Сподівалась, що зможе вилікувати його, душевно зцілить хлопця своєю любов'ю (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)