виліковувати

ВИЛІКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛІКУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

1. Лікуючи, позбавляти когось хвороби, недуги; робити здоровим.

То ж його професія – виліковувати хворих (Н. Рибак);

Із часом масове захоплення звіробоєм як рослиною, що виліковує всі хвороби, призвело до перебільшення його лікувальних властивостей (з наук.-попул. літ.);

– Щоб вилікувати хворобу, треба дійти її причини (І. Франко);

Мати зробила Старикову перев'язку і вилікувала його (Л. Смілянський).

2. перев. док., перен. Позбавляти, звільняти, відучувати від чого-небудь.

– Вірно, саме життя виправить її характер і вилікує її роздуте честолюбство (О. Донченко);

– Так я тебе навчу культури, душа твоя лягава!.. Я тебе вилікую... (І. Багряний);

Інна вважає, що саме в ті дні з'явився у Віктора комплекс неповноцінності. Сподівалась, що зможе вилікувати його, душевно зцілить хлопця своєю любов'ю (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виліковувати — виліко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виліковувати — див. ВИГОЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. виліковувати — -ую, -уєш, недок., вилікувати, -ую, -уєш, док., перех. Лікуючи, позбавляти хвороби, недуги; робити здоровим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виліковувати — ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИ рідко, ЗЛІ́ЧУВАТИ рідко, ЦІЛИ́ТИ розм. рідко, ВИХО́ДЖУВАТИ розм., ВІДХО́ДЖУВАТИ розм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  5. виліковувати — ВИЛІКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛІКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Лікуючи, позбавляти хвороби, недуги; робити здоровим. То ж його професія виліковувати хворих (Рибак, Помилка.., 1956, 300); — Щоб вилікувати хворобу, треба дійти її причини (Фр. Словник української мови в 11 томах