виліковуватися

ВИЛІКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЛІКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док.

1. Лікуючись, позбавлятися хвороби, недуги; робитися здоровим, видужувати.

Помиті в Миргородській воді руки чи тіло швидко виліковувались від різних виразок та ран (В. Дарда);

– А чоловік, як у нього на тілі болячки чи короста, хіба він вилікується, як у кожусі й спати лягатиме? (А. Головко);

Женя не могла розважити мене. Лікування трохи допомогло їй, та вилікуватись цілком їй не пощастило (Л. Смілянський);

На прощання Брянський міцно потис ординарцеві руку. – Вилікуєтесь, повертайтесь у роту. Я вас завжди прийму (О. Гончар).

2. перев. док., перен. Позбавлятися, звільнятися, відучуватися від чого-небудь.

– Отакий, кажу я тобі, був єдиний недолік Педро Дорільї, від якого, скільки мені відомо, він не вилікувався й досі (В. Владко);

Стояли тоді над Києвом ясно-блакитні дні, і саме в ті дні відчув Лазар, що він уже вилікувався від свого великого горя (Валерій Шевчук).

3. тільки недок. Пас. до виліко́вувати.

Ранні стадії туберкульозу та абсцесів легень успішно виліковуються антибіотиками (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me