1. Словник української мови в 11 томах

виліковуватися

ВИЛІКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЛІКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док.

1. Лікуючись, позбавлятися хвороби, недуги; робитися здоровим, видужувати.

— А чоловік, як у нього на тілі болячки чи короста, хіба він вилікується, як у кожусі й спати лягатиме? (Головко, II, 1957, 73);

Женя не могла розважити мене. Лікування трохи допомогло їй, та вилікуватись цілком їй не пощастило (Сміл., Сашко, 1957, 187);

На прощання Брянський міцно потис ординарцеві руку. — Вилікуєтесь, повертайтесь у роту. Я вас завжди прийму (Гончар, І, 1954, 104).

2. тільки недок. Пас. до виліко́вувати.

Ранні стадії туберкульозу та абсцесів легень успішно виліковуються цими засобами [антибіотиками] (Наука.., 3, 1957, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виліковуватися — виліко́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виліковуватися — -уюся, -уєшся, недок., вилікуватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 Лікуючись, позбавлятися хвороби, недуги; робитися здоровим, видужувати. 2》 тільки недок. Пас. до виліковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виліковуватися — ВИЛІКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЛІКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. 1. Лікуючись, позбавлятися хвороби, недуги; робитися здоровим, видужувати. Помиті в Миргородській воді руки чи тіло швидко виліковувались від різних виразок та ран (В. Словник української мови у 20 томах
  4. виліковуватися — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. Словник синонімів української мови