виліплювати

ВИЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЛІПИТИ, плю, пиш; мн. ви́ліплять; док.

1. що. Ліпити з глини, гіпсу і т. ін. скульптурні зображення.

Не спиняючи розповіді, бере [Річард] глину і править далі, виліплюючи щось (Леся Українка);

Він прикрашав стіни і ззовні, і всередині, виліплював прикраси дивні (А. Хижняк);

Хомі хочеться негайно ж виліпити портрет оцієї стрункої, чарівної, запаморочливої особи (Ю. Яновський).

2. що. Споруджувати з якої-небудь м'якої речовини.

У вулику бджоли виліплюють із воску соти, які складаються із шестигранних чашечок (із журн.);

– Он у тебе під стелею ластівки гніздо виліпили (О. Гончар).

3. кого, що, з кого – чого, перен. Впливаючи на кого-небудь, формувати його погляди, вдачу і т. ін.

– Ти виліплював їхній характер, ти – скульптор дитячої душі (О. Донченко);

[Федора:] З молодого, кажуть, як із воску, що схочеш, те й виліпиш (С. Васильченко);

Наш батечко ладнався виліпити з нього [Івана] зятя на свій смак (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. виліплювати — вилі́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виліплювати — -юю, -юєш, недок., виліпити, -плю, -пиш; мн. виліплять; док., перех. 1》 Ліпити з глини, гіпсу і т. ін. скульптурні зображення живих істот, предметів. 2》 перен. Впливаючи на кого-небудь, формувати його погляди, вдачу і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виліплювати — ВИРОБЛЯ́ТИ (удосконалювати певні якості, особливості тощо в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі тощо), РОЗВИВА́ТИ, ВИХО́ВУВАТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ПЛЮВАТИ, КРИСТАЛІЗУВА́ТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
4. виліплювати — ВИЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЛІПИТИ, плю, пиш; мн. ви́ліплять; док., перех. 1. Ліпити з глини, гіпсу і т. ін. скульптурні зображення живих істот, предметів. Не спиняючи розповіді, бере [Річард] глину і править далі, виліплюючи щось (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. виліплювати — Виліплювати, -люю, -єш сов. в. виліпити, -плю, -пиш, гл. Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш. Ном. № 8725.  Словник української мови Грінченка